Атестація робочих місць за умовами праці: мета, проведення та наслідки

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться згідно з Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, у строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п’ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації – уповноважена найманими працівниками особа.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу, органів Держпраці. До проведення атестації можуть залучатися проєктні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, територіальні органи Держпраці.

Також передбачено проведення позачергової атестації у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Атестація робочих місць передбачає:

1. установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;
2. санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;
3. комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;
4. установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;
5. обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;
6. визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах;
7. складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;
8. аналіз реалізації технічних і  організаційних   заходів, спрямованих на оптимізацію  рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Результат атестації

Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників, під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Проведення атестації за умовами праці — це можливість якісного соціального захисту працівників — надання пенсій за віком на пільгових умовах, інших пільг та компенсацій. А також розроблення і реалізація організаційних, технічних, економічних заходів щодо поліпшення умов праці.

Наслідки не проведення атестації

Що чекає на тих хто не проводить атестацію за умовами праці:

1. порушник 1 – керівник підприємства, може бути притягнений до адміністративної відповідальності у вигляді сплати штрафу згідно ч. 1 ст. 41 КУпАП щодо порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення;
2. якщо атестація не проводилася, але підприємство несе затрати на виплату компенсацій і надання гарантій працівникам (додаткові відпустки, підвищена оплата праці, спецодяг тощо), при перевірці можуть виникнути питання з приводу правомірності таких виплат (якщо роботодавець перебуває на бюджетному фінансуванні), а також проблеми з оподаткуванням таких виплат;
3. якщо підприємство не проведе атестацію і не надаватиме працівникам належні гарантії та компенсації, то кожен працівник, що працює у шкідливих та небезпечних умовах, може звернутися до суду і вимагати відшкодування матеріального і морального збитку. У такому разі, непроведення атестації не тільки не врятує роботодавця від відповідальності, але, навпаки, стане доказом його провини.

Також не проведення атестації призведе до порушення прав працівників – фактично, виконуючи шкідливі або важкі роботи, наймана особа не одержить передбачених законодавством компенсацій і соціальні гарантії. Це дає підставу працівнику розривати трудовий договір за власним бажанням без відпрацювання двотижневого строку (ч. 3 ст. 38 КЗпП), а також звернутися до суду (ст. 221 КЗпП).

Атестація робочих місць є обов’язковою лише за наявності шкідливих та небезпечних умов. У всіх інших випадках це право роботодавця, а не обов’язок.

Хто може проводити атестацію за умовами праці

Проводити атестацію робочих місць за умовами праці можуть лише лабораторії , що входять до атестованих лабораторій, згідно «Порядку атестації лабораторії на проведення гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу» та розміщені на офіційному веб-сайті Держпраці.

Кабмін постановою від 30.06.2023 №660 вніс зміни до п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Зокрема визначено, що атестація, строк проведення якої настав у період воєнного стану, за рішенням роботодавця, погодженим із профспілкою, проводиться протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Результати атестації, проведеної до введення воєнного стану в Україні, продовжують діяти та використовуються у період воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування.

Нагадаємо, за невчасну атестацію робочих місць за умовами праці передбачена відповідальність.

Джерело: Держпраці